Вадим Друзь-Хват Ночь этюд

Свечою тихо ночь угасла.
На небе – дымка из печали.
И фонари горят напрасно –
Ждут, чтобы их повыключали.

До дна отлюбленная ночь –
Бледна под утро, и устала.
Швырнула звезды в небо прочь.
И растеклась, где только знала…
*****************************
Неначе свічка згасла ніч.
На небо впав серпанок суму,
ще й ліхтарям забракло струму -
то й повсихали край узбіч.
До денця викохана ніч,
бліда та немічна під ранок,
жбурнула зорі у світанок,
та й розтеклася навсібіч…


Рецензии