Спасибі, мамо, за життя,
Що ти нам, дітям, дарувала.
За ночі, що були без сна
Коли малих нас пеленала.
За руки зморені твої,
За слово: «Діточки мої».
За очі добрі і ясні,
Приходиш ти до нас вві сні.
За те, що ти щастя родинам бажала,
За те, що сорочки ти нам вишивала.
За те, що раділа – у мене дівчата,
Я так вас люблю всіх , мої онучата.
За те, що ти хлібом мене частувала.
Пробач, що так мало завжди гостювала.
За двір ,що на квіти був завжди багатий.
Хоч і старенька була твоя хата,
Спустіла оселя, матусю кохана.
Чом доля до тебе була невблаганна?
Тебе вже нема – ти пішла із життя.
Думками з тобою я , мамо , щодня…
Для тебе, мамо!
© Copyright: Алла Мисяк, 2012
Свидетельство о публикации №112080104875
Свидетельство о публикации №112080104875
Рецензии
Алла,написано просто замечательно.
Красивые и чувственные строки.
С ув,Анатолий.
Анатолий Салюк 31.07.2015 10:18 • Заявить о нарушении
Красивые и чувственные строки.
С ув,Анатолий.
Анатолий Салюк 31.07.2015 10:18 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.