Рiдний край
Низько через балку до свого гнізда.
Я прийшла раненько, стою на узліссі
І вдихаю спокій, спокій цей сповна.
Ступаю босоніж-по коліна трави,
Вишиванка з квітів, мені до забави.
Все тут як у казці – цвіте кущ шипшини,
А ось біля мене сонцем бузина.
Шелестить діброва, соловей щебече,
Десь взялась зозуля лічити літа.
Лети вже, зозуле! Досить тут кувати,
Дай мені спокійно вірша написати.
Про рідну країну, лани ті безкраї,
Про землі родючі, багаті врожаєм.
Яка ж в тебе велич, і віра безмежна,
Життя те спокійне буває бентежне.
Я знаю, був голод – ти Бога молила,
До волі бажання війна не скорила.
Я тебе кохаю, Україно мила.
Ти як мати рідна – в цьому твоя сила!
Свидетельство о публикации №112080104808
Рідна як мати, моя Україна,
Знай я за тебе радію, молюся.
Перед тобою в майбутне стежина,
В горі, добрі я тобі поклонюся.
Бажаю успіхів в творчості. З добром на добро Володимир.
Владимир Солошенко 10.12.2013 22:13 Заявить о нарушении
Алла Мисяк 11.12.2013 17:27 Заявить о нарушении