Мої вірші –птахи, слова –їх крила,
Що обпікають душі, мов вогонь,
Вони думками наскрiзь, наче стріли,
Весь сум та біль несуть з моїх долонь.
Мій дикий плач –строфа вірша нового,
Пекельний крик –до рими вороття.
Слова торкнуться серця будь-якого,
Пройдуть крізь кожну долю і життя.
Ти не кажи, що ці слова забудуть,
Що гроші все, ти ліпше замовчи...
Бо ще потрібна рима справжнім людям,
Вона їх душі зігріва в ночі,
Їх біль бере, бере життєву втому,
Дарує промінь віри, безліч снів,
Любов і правду, є вони у тому,
Що так замало для кохання слів.
Моя любов –це мрія невловима,
Її не можна стримати в словах,
Любов до тебе –нескінченна рима,
Любов до тебе –найпрудкіший птах!
20.05.03
Мо в рш птахи
© Copyright: Костогорова Карина, 2012
Свидетельство о публикации №112080102805
Свидетельство о публикации №112080102805
Рецензии