Яблука падають

Як під ноги яблука падають і падають -
Нікуди подітися від тої краси.
І мене краса ота наче вже й не радує,
Море їх нападало – скільки не з’їси.

Все-таки всі яблучка, мабуть, треба визбирать,
Подрібнить і – в бочечку, та зробить вина.
А воно ж як виграє,а воно ж як визріє, -
Ой, вино ж те питиму, знаю, - не одна.

Поскликаю друзів я всіх за стіл, - аж тісно їм, -
Серденько  до серденька, до плеча – плече.
Пригощу ігристим їх і закусим піснею,
Захмелієм радістю,заспіваєм ще!


Олена Бондар (Бондаренко)


Рецензии