Радуйся, чистая душе,
Снігу біліша.
Забудь
Пристрастей темінь і стужу,
Замірів злих каламуть.
Стань, пресмиренна і строга,
На каяття.
І втече
Ця велемовна облога,
Січена, гнана мечем
Ангельським!
Ген вознеслися
Наші стражденні отці, —
Як же осяялись лиця,
Як же начала й кінці
Нас обнімають —
Сукупно!
Падають пута до ніг,
Гояться чорнії струпи, —
Бог нас таки
уберіг.
Радуйся!..
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112080102124
Свидетельство о публикации №112080102124
Рецензии