Від тихого подиху сколишеться світ
Від звуку, що лине з-під ребер.
Як дивно, що його уже цілий вік
Хоронить теплом своїм цербер.
Та що те тепло та вірність повічні,
Як за ними ховається те,
Від чого тікаєш, та завше знаходиш.
Що приходить і так просто не йде.
Самотній не той, хто щастя утратив,
Не той, хто собі так вважає.
Самотній лиш той, хто людей на свободу
З чистим серцем та душей проміняє.
краплинами св тла
© Copyright: Полина Гробовая, 2012
Свидетельство о публикации №112073107651
Свидетельство о публикации №112073107651
Рецензии