Почему так случилось?
Та легковажні ми були,
З тобою жили ми майбутнім,
А сьогоденням не змогли.
Мене ти щиро частувала
Бездонням зоряних очей,
Своє кохання дарувала
В дурмані пристрасних ночей.
Цвіло те Літо не для нас,
Й в душі тужливо настає,
Коли я згадую той час
Й кохання пристрасне твоє.
«Чому так сталося у нас?» -
Докір твоїх очей сумних
Читаю я усякий раз,
На фотографіях старих .
На жаль я часто мимоволі
Не цінував того, що мав,
Був вільним, наче вітер в полі,
І втрат своїх не рахував.
Якби те Літо повернуло
Нам дні барвисті золоті,
То може б все інакше було
В твоєму і моїм житті.
Цвіло те Літо не для нас,
Й в душі тужливо настає,
Коли я згадую той час
Й кохання пристрасне твоє.
«Чому так сталося у нас?» -
Докір твоїх очей сумних
Читаю я усякий раз
На фотографіях старих .
Свидетельство о публикации №112073106178