Стискаюся

Стискаюся. Між твоїх ніг, в твоїх руках, в твоїй любові.
Заганяюся у найдальший кут - очікування бастардо.
Півріччя з острахом минає єдиним кадром...
Бачиш, липневе небо таке грозове
і море нас викидає на сірий берег?
Я така виждана для тебе, неначе злива...
Це страшно, любий: ти - передранішнє диво,
а я - затоплені язичницькі обереги.
Покрова цьогоріч має бути жорстока
і я вже шрамую на ребрах кривавий відлік...
Раптом що - не лишай вм'ятин від ліктя,
будь ласка... Я ж твоя кришталева зіниця ока.


Рецензии