Тихий гай,шумлять осоки,
милий вітер щось співа.
І десь там за горизонтом
тече річечка моя.
Вся в думках,преживаннях,
вся тремтить і поспіша,
вся прозора і широка,
мудра,довга і струнка.
Бачила вона козацтво,
що в походах десь плило.
Бачило вона татарство,
що захоплює село.
Чула пісні і легенди,
чула казки і думки,
чула загадки й прислів'я,
чула думи козацькі.
Мудра річка ця тече-
дощ їй сльози розмиває,
та вона думки вкраїнські
нізащо не забуває!
Рiчка
© Copyright: Елизавета Антоновна, 2012
Свидетельство о публикации №112073007200
Свидетельство о публикации №112073007200
Рецензии