Так легко буде з розуму зійти,
Коли руки моєї ти торкнешся,
А потім я прокинусь, як завжди.
Я добре знаю: ти ще повернешся.
І знов моя п’ятнадцята весна
Розвіє леготом замріяне волосся.
Мій янголе, я бачу тебе в снах,
Ти ніжно дихаєш, як восени колосся
Хитається на вітрі, ти мовчиш,
І це мовчання душу мою крає,
Ця тиша найстрашніша з усіх тиш,
Бо я тебе так щиро й віддано кохаю.
кохаю...
© Copyright: Джул Космос, 2012
Свидетельство о публикации №112073004256
Свидетельство о публикации №112073004256
Рецензии