Ты не любишь меня, не жалеешь... С. Есенин перевод

Не кохаєш мене, не жалієш
Разі я не красивий такий?
Відвернувшись, в обіймах ти млієш
Мій приймаєш цілунок палкий


Молода ти, з чуттєвим оскалом
Я з тобою не ніжний,  не груб.
Розкажи ти, скількох ти кохала?
Скільки рук  пам'ятаєш та губ?


Знаю я - вони мИнули  тіньми
Не торкнувшись твоєго вогню
Багатьох  торкалась ти  коліньми
Я тебе ні за що не виню .


Хай твої  півпримружені очі
Хай ти мрієш зовсім про других
І тебе мені ніхто не врочив
І я теж в далеких снах своїх.

Наш запал не називай ти  долею
Легкодухий запальний зв'язок, -
Випадково стрівся я з тобою, -
Посміхнувшись, обірву зв’язок.

Та й і ти полинеш в інший край 
Порошить  безрадіснії дні
Тільки Нецілованих  не тОркай
Тільки Не горілих не мани.

І колись, як з іншим по провулку
Ти пройдеш, вагітна  на любов
Я можливо, заспішу на гульку
І з тобою стрінемось ми знов.


Відвернув до покоханця  плечі
І очами нахилившись вниз
Тихо мені  скажеш: "Добрий вечір.".
І я з посмішкою “Добрий вечір мiss”…»

 Більш ніщо в душі не колихнеться,
 Більш ніщо її не справить на запал
 Хто  кохав, тому вже все минеться
 Кто згорів, тому не страх – підпал…