Небо зорю перекує на світло золоте.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає, п`янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь долоні
свої яскраві промені,
прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в енергіях власних,
осягти бажає душі наші ясні.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінноьї сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить,
діаманти сліз уносить.
Небо зорю перекуйе...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2012
Свидетельство о публикации №112072803901
Свидетельство о публикации №112072803901
Рецензии