ВIдпусти мене, милий...

Відпусти мене, милий, я вже не твоя...
Не з'єднати нам більше життєві дороги.
Та сказати "спасибі" тобі хочу я,
Що долати навчив перехрестів тривоги.

Все минуло, змирись, не палає вогонь.
Тільки ти не питай, як зі мною це сталось.
Я не питиму більше із твОїх долонь,
Бо довіра, як сонце за хмари сховалась.

Ми, напевно, пройшли вже відміряний шлях,
Що накреслила доля на двох із тобою.
Та й не раз у думках і на мОїх устах
Присмак зради лишався гіркою журбою.

Моє серце ще й досі від болю щимить,
Коли все, що почула колись пригадаю.
Ти себе уяви в моїй ролі на мить,
А тоді... відпусти, мені важко, благаю!

Ти назАвжди залишишся в мОїх піснях,
Я довіку кохання твого не забуду,
Та... в минулому лИшився наш спільний шлях,
І майбутнього спільного точно не буде.

Відпусти мене, милий, я хочу піти,
Не тримайся за спогади, це не врятує.
Я була тільки зіркою в твому житті,
Хай тепер воно щастя обом подарує.
               (27.07.12)


Рецензии
Відчайдушний цей крик розпеченой душі,
Дуже голосно, наче молитвой лунає,
І складаються файні,красиві вірші,
Що за серденько саме хапає...
_______________________________________
Мені сподобалось,проникливо)))
З теплом-ВолодиМир

Владимир Колганенко   28.07.2012 04:28     Заявить о нарушении
Дякую! Приємно, що "за серденько хапає" саме чоловіка))))
(Спасибо! Приятно, что "за сердечко хватает" именно мужчину))))
С уважением, Алла.

Алла Грегуль   28.07.2012 11:08   Заявить о нарушении