Ось таке це життя
Наодинці долати нелегкий цей шлях!
Вдалині від дітей, на чужині в неволі...
Часом, розум втрачаю , аж зносить, вже, дах!
Тож частіше задумуюсь, як же важливо,
Хоч краплинку везіння життєвого мать!
Недаремно говорять: " Не родися красива!",
Ще і щастя, з народження, треба тримать!
На усе його, чомусь, так не вистачає,
Ніби й гарна, робоча та і не дурна...
Не жаліюсь я, зовсім, та щастя не маю!
Де, ж, ти доленько, бажана, добра моя?!
Свидетельство о публикации №112072608925