моя сторона... Украинская поэзия

З ЧЕРНЕТКИ…

Ці поетичні рядки знайдені мною в сімейному архіві мого батька, Станіслава Якимовича Буряченка, і сьогодні, коли я набираю деякі з поетичних і прозових творів/роздумів батька, я не можу з упевненістю стверджувати, чи друкувалися вони чи ні. Не знаю, чи батько вважав їх вартими для прочитання загалу, але для свого формування як літератора і поета, на мій погляд, ці поетичні рядки також мали своє значення.
Адже не все золото, що блищить…
З дозволу мого батька перед його прощанням із земним життям я поступово відтворюю деякі його ненадруковані твори. Нехай живе слово…
З повагою до читачів донька автора Світлана Бєляєва.
**********************************************
С ЧЕРНОВИКА…

Эти поэтические строки найдены мной в семейном архиве моего отца, Станислава Акимовича Буряченко, и сегодня, когда я набираю некоторые из поэтических произведений/размышлений и прозы отца, я не могу с уверенностью утверждать, печатались они или нет. Не знаю, считал ли их отец такими, что целесообразно представить их общественности, но для своего формирования как литератора и поэта, на мой взгляд, эти поэтические строки также имели свое значение.
Ведь не все золото, что блестит…
С разрешения моего отца перед его прощанием с земной жизнью я постепенно воссоздаю некоторые его ненапечатанные произведения. Пусть живет слово…
С уважением к читателям дочь автора Светлана Беляева.

Стась Буряченко

Мій край…

Плескіт хвильок на Тясмині,
Вишень буйний розмай.
Зорі чистії, яснії –
То все рідний мій край.
Чути знов дзвони з башти
Кам’яної гори.

І куди не поїду, і куди не піду,
Знов до тебе, Чигрине,
На поріг твій прийду.
Знову питиму воду
на горі кам’яній.
Влий джерельну наснагу
моїй пісні новій.

Чую гук журавлиний –
З башти дзвін-передзвін.
Щогодини невпинно
Час відлічує він.

Пролетіли лебідками
Молодечі літа.
Жовтобарвно нагідками
Вже й життя відцвіта…

Дата написання не визначена (написано на окремому аркуші, тому невідомом, чи є продовження вірша) (Світлана Бєляєва)

                ***