Батько та син отец и сын совет отца сыну-начальник

З ЧЕРНЕТКИ…

Ці поетичні рядки знайдені мною в сімейному архіві мого батька, Станіслава Якимовича Буряченка, і сьогодні, коли я набираю деякі з поетичних і прозових творів/роздумів батька, я не можу з упевненістю стверджувати, чи друкувалися вони чи ні. Не знаю, чи батько вважав їх вартими для прочитання загалу, але для свого формування як літератора і поета, на мій погляд, ці поетичні рядки також мали своє значення.
Адже не все золото, що блищить…
З дозволу мого батька перед його прощанням із земним життям я поступово відтворюю деякі його ненадруковані твори. Нехай живе слово…
З повагою до читачів донька автора Світлана Бєляєва.
**********************************************
С ЧЕРНОВИКА…

Эти поэтические строки найдены мной в семейном архиве моего отца, Станислава Акимовича Буряченко, и сегодня, когда я набираю некоторые из поэтических произведений/размышлений и прозы отца, я не могу с уверенностью утверждать, печатались они или нет. Не знаю, считал ли их отец такими, что целесообразно представить их общественности, но для своего формирования как литератора и поэта, на мой взгляд, эти поэтические строки также имели свое значение.
Ведь не все золото, что блестит…
С разрешения моего отца перед его прощанием с земной жизнью я постепенно воссоздаю некоторые его ненапечатанные произведения. Пусть живет слово…
С уважением к читателям дочь автора Светлана Беляева.

С. Буряченко

Батько та син
(батькова порада синові-начальнику)

Питає батько: - Чом це, синку,
Ти полюбляти став горілку?
Щодня від тебе нею тхне.
Бентежить дуже це мене.

- Та, бачте, тату, в чому справа.
І рад не пити, їй же право.
Та клята служба отака,
Хоч плигай в річку із містка.

У понеділок із району
Стрічали ми одну персону.
І хоч не раді ми були,
Та гостя чемно провели.

А у вівторок, бач, приїхав
Сам Костянтин Хомич Застріха.
Хіба даси борща й горбушку?
Начастувались добре юшки.

А в середу на наш завод
Прибув підшефних цілий взвод.
Хіба ж для них можна скупитись?
От довелось і тут вгоститись.

В четвер принесло ревізорів:
Приймали скромно. У конторі.
А в п’ятницю - сам шеф з столиці.
Ну, як було не причаститись?

Та навіть завтра, у суботу,
І знов пекельна ця робота.
Проводить трест у нас нараду…
- Послухай батькову пораду!

Здоров’я й честь – найперше, сину.
Для п’янки – знайдеться причина.
Пора гостей отих привчати:
Хто любить працю, клич до хати,
А п’яниць час вже в шию гнати,
Бо втрапиш через них за грати.

11.Х.1976



                ***