Присвячуeться стареньким, самотнiм бабусям
***
Ой кувала зозуленька
Над рікою в гаї
Сповістила що не довго
Я вже жити маю.
Розлетiлися дiточки
По білому світу,
А самій в мої годочки
Не хочеться жити.
Ой кувала зозуленька
В гаї над рікою,
Де стояла з козаченьком
Зовсім молодою.
Ой кувала зозуленька
В лісі на тополі,
Слухали ми та просили
Щасливої долі.
Пролетiло життя красне
Пройшло, промайнуло
На зозулин голос ясний
Серце вiдгукнулось.
Не злякала мене птаха
Вісткою такою –
Квола я вже, час прощатись
Тілу із душою…
----------------
Ой кувала зозуленька
© Copyright: Фаина Янко, 2012
Свидетельство о публикации №112072604901
Свидетельство о публикации №112072604901
Рецензии
Спасибо за красоту языка и душевность стиха.
Пусть не будет грусти ни у бабусь, ни у нас.
Доброго Вам!
Галина Геро 14.08.2012 11:23 • Заявить о нарушении
Пусть не будет грусти ни у бабусь, ни у нас.
Доброго Вам!
Галина Геро 14.08.2012 11:23 • Заявить о нарушении
Спасибо Вам, Галина, за столь тёплый отзыв.
Конечно же хотелось бы без грусти, но...
Всех благ Вам!
Фаина Янко 20.08.2012 16:45 Заявить о нарушении
Конечно же хотелось бы без грусти, но...
Всех благ Вам!
Фаина Янко 20.08.2012 16:45 Заявить о нарушении