Краплина дощу

                Боольшое и искреннее спасибо Насте за фото,которое, собственно, и стало причиной этого стиха)


Весь навколишній світ вмістився  в краплині дощу на віконному склі.
Він сьогодні під ранок тобі наснився, Він приходив до тебе у сні.
Дощ надовго тут зупинився  - значить знову весь день тільки ваші пісні.

Гарячу щоку остудить прохолода мокрого скла,
Дощ  стоїть серед вулиць  безлюддя, дощ чекає твого тепла.
Він всю ніч спустошував вулиці  від людей і змивав бруд з почуттів,
Дощ приніс тобі сни з минулого,  знайдені серед хмар в книгах ваших життів.

Ви йдете легкою ходою : ти і дощ, плече до плеча,
Серед  вулиць ранкових вас двоє, дощ цілує кінчики вій і вуста,
І краплинами вперто  ставить на асфальт безліч трикрапок,
Тонуть в воді сотні підстав  на  те, що бути вам разом не варто.

Дощ шепоче, що він – це ніжність того, хто вранці тобі наснився,
Вона переповнила небо по вінця і дощем до тебе пролилась.
На місто народжених в морі світанків, платанів, безмежних ночей і мостів,
Місто нотує вас двох без останку в збірку прози життя і римованих з ним рядків.

Весь навколишній світ вмістився  в краплині дощу на віконному склі.
Вона сьогодні під ранок йому наснилась, Вона приходила до нього  у сні.