Монолог

Як солодко від спомину про тебе...
Неначе знов цілую твої очі.
                Ночі.
О, дивні ночі... знов мені наснились:
Купався місяць, і купались зорі
                В морі.
Я подумки уже до моря лину,
А поруч ти, замислений, зі мною.
                Двоє.
Лиш двоє нас у всьому білім світі...
Ми будем сонце наше зустрічати .
                Знати б...
Лиш знати,що так буде,і навіки.
Ні, я не вигадала,це не сон,я знаю.
                Знаю...

Я теж у своїм серці вічне маю.


Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.