<Людмила Плєвако>
1.Твій погляд вже не гріє мою душу,
Не ніжить, не голубить, як колись.
І я із цим змиритись мушу, мушу,
Бо каже розум: «Не зважай, змирись!».
Чому ж кричати хочеться щосили?
Що ранить серце гірше від ножа?
Учора ще була кохана й мила,
А вже сьогодні нібито чужа…
Приспів:
Колишній коханий, спасибі за щастя
Пізнати з тобою красу почуттів.
Спасибі, коханий, колишній коханий,
За те, що ти був у моєму житті.
2.Соромлячись, ховаєш свої очі,
Та тільки не сховаєш почуття.
Тебе тримати поруч я не хочу,
Не для страждань дається нам життя.
Забуду все, що ранить і бентежить,
Собі лиш теплі спогади лишу.
І хоч у грудях серденько перечить,
Нове життя без тебе розпочну.
Приспів.
Колишнiй коханий
© Copyright: Людмила Плевако, 2012
Свидетельство о публикации №112072505436
Свидетельство о публикации №112072505436
Рецензии