Спрага...

...я  доп'ю  останню  краплину,  а  вітер  збере  вогку  прохолоду  зі  спраглих  вуст...
...хочу  моря  –  до  первісного  невпину,  де  зойками  линуть  і  квилять  чайчині  крила  до  схилів  круч...
...я  занурюсь  по  самі  зябра  у  пустотливу  безжурність  і  плескіт  хвиль,  всотуватиму,  всмоктуватиму  шкірою  зів'ялою  запаморочливе  сяйво...
...і  сонця  палаючий  бриль,  засичавши  і  плавлячись,  скотиться  у  морський  розпечений  хміль...
...а  натомість  посиплються  з  неба,  наче  яблука  стиглі  –  зорі!  –  долоні  підстав  і  збирай  в  кухоль  Літа  по  вінця  налитий  –  засяють  зблизька  зблиском  –  краплями  скотяться,  коли  питиму,  по  шиї  –  духмяними  і  звабливо-синіми...
...до  сну  ніяк  не  полину...
...о,  Господи,  хай  уже  днини  –  неначе  жарини,  так  жага  і  вночі  дістає...
...медом  спраглим  мінливим  спливає  і  липне,  і  ллє...
...літо...   липень...

Перевод  на  русский:http://www.stihi.ru/2012/07/27/2366