І щось мене штовхнуло написати,
Вірша на українській мові.
На чистій, ніжній, барвінковій.
Якою мені мати, співала колискові.
На душі спокійно й добре,
Коли в кімнаті я сиджу одна,
Уявлю та пишу вірша.
На мові гарній, рідній та чудовій.
Наша мова поступово помирає.
Вона в’яне, як листок плюща.
Як же біль за серце мене хапає,
Та пронизує до самого кінця.
Моє серце – Україна.
Де я зростала та жила.
Жахливо, страшно уявляти!
Що мова згине – згине і життя.
Помре моя рідна Україна.
Країна де я дитинство провела.
Де завжди у пам’яті моїй,
Так прекрасно, світло та чудово.
На ноті чистій, ніжній, барвінковій
Колись співала мені мати колискові.
Нажаль, на цьому і закінчу я писати,
Вірша на рідній українській мові.
В рш на укра нськ й мов
© Copyright: Оксана Черната, 2012
Свидетельство о публикации №112072504730
Свидетельство о публикации №112072504730
Рецензии