Не ч пай, бо не трогай, а то... украинская

Ці поетичні рядки знайдені мною в сімейному архіві мого батька, Станіслава Якимовича Буряченка, і сьогодні, коли я набираю деякі з поетичних і прозових творів/роздумів батька, я не можу з упевненістю стверджувати, чи друкувалися вони чи ні. Не знаю, чи батько вважав їх вартими для прочитання загалу, але для свого формування як літератора і поета, на мій погляд, ці поетичні рядки також мали своє значення.
Адже не все золото, що блищить…
З дозволу мого батька перед його прощанням із земним життям я поступово відтворюю деякі його ненадруковані твори. Нехай живе слово…
З повагою до читачів донька автора Світлана Бєляєва.
**********************************************
Эти поэтические строки найдены мной в семейном архиве моего отца, Станислава Акимовича Буряченко, и сегодня, когда я набираю некоторые из поэтических произведений/размышлений и прозы отца, я не могу с уверенностью утверждать, печатались они или нет. Не знаю, считал ли их отец такими, что целесообразно представить их общественности, но для своего формирования как литератора и поэта, на мой взгляд, эти поэтические строки также имели свое значение.
Ведь не все золото, что блестит…
С разрешения моего отца перед его прощанием с земной жизнью я постепенно воссоздаю некоторые его ненапечатанные произведения. Пусть живет слово…
С уважением к читателям дочь автора Светлана Беляева.

С. Буряченко

НЕ ЧІПАЙ, БО…

У лісі здійнялася метушня.
Ніхто не знає ні спочинку,
ні спокою.
І навіть працьовита мурашня
Постала за права свої горою.
Стурбований Ведмідь
Мерщій склика нараду
З дружків надійних, посіпак:
Вовків, Лисиць, Кротів.
Зібрались посіпаки всі гурбою і так рече
Ведмідь – при орденах, як на параді:
- Що там за лемент?
Що за тарарам?
Чи може, жити вже набридло вам?
Негайно розібратись,
покарать,
Хто винний,
тих на пенсію списать.
До комашні ми, бачте,
без претензій.
Нехай свої використовують
права.
Але щоб в мене не
боліла голова,
не слід чіпать їх
без ліцензій.
На те ми видамо Указ. –
І буде скрізь у нас гаразд.
І стане знову все гаразд.
На тому порішили й розібрались
По вотчинам своїм
порядок лаштувать:
і тихо стало в лісі, як колись,
бо дурні ще не перевелись:
що ж можна з мурашок,
крім праці, взять?

Дату написання не визначено (Світлана Бєляєва).

                ***