Подождите, года

Слова:  Михвил Конечный
Музыка: Анатолий Горчинский
Перевод: Василий Базилевич

Подождите, года, на кленовой дороге,
Пока лето цветет и пьянит, как вино,
Словно птицы мечты, только сердце в тревоге,
Лететь в небо навеки не хочет оно.

Припев:
Словно ветер крылатый, вся жизнь за плечами,
Но тропинку к тебе я сумею найти.
Поцелуй мне глаза ты своими очами,
Чтобы осталися в них только я, только ты.  (2р.)

Подождите, года, у рассветной зари,
В детстве милом, как рай, небосвод голубя.
Как из юности слышу я голос любви
И ласкаю в душе я тебя, лишь тебя.

Припев.

Подождите, года, на дворе ведь не осень,
А в душе все весна, ни о чем не скорблю.
И в зеницах моих не туманится просинь,
И к тебе я тянусь, как впервые люблю.

Припев.

Подождите, года,
Подождите…

22 июля 2011 г.


Из интернета Фото и клип:
https://www.youtube.com/watch?v=xZWqZ-KJv7w


Горчинский Анатолий - Зачекайте літа
Автор / Исполнитель: Горчинский Анатолий
Зачекайте, літа, на кленовій дорозі,
Поки літо цвіте і п янить, як вино,
Мої мрії, мов птахи і серце в тривозі,
Бо не хоче летіти у вирій воно.

Приспів:
Мов розкрилений вітер життя за плечима,
Тільки стежку до тебе я зумію знайти,
Поцілуй мої очі своїми очима,
Щоб у них залишились тільки я, тільки ти. | (2)

Зачекайте, літа, у блакиті світання,
У дитинство моє, немов рай голубе.
Наче з юності чую я голос кохання,
І голублю в душі я тебе, лиш тебе.

Приспів.

Зачекайте, літа, ще на дворі не осінь,
А в душі ще весна і ні краплі жалю.
І в зірницях моїх не захмариться просінь,
Я ж до тебе тягнуся, мов вперше люблю.

Приспів.

Зачекайте, літа, зачекайте…