Жартiвливий вiрш про Катерину

Катя, Катя, Катерина,
Чому маленькая такая?
Принесе мені шампанське,
Воно піною заграє.

Коли Бог давав зросту
Вийшла з черги погуляти,
Хоч дотримується посту,
Вже не буде ніц зростати.

Ноги має коротеньки,
Коротенькі ручки,
Щоб поцілувати неньку
Стає на поличку

Коли питаю я, що сталось,
Каже батьки так зробили.
Гени росту вже зірвались,
На мені приплили.

Каже, мені зріст маленький
Розум компенсує,
Але розуму не бачу,
С тим і гратулюю.

Коли носить вона сумки,
Вони вищі за неї.
Має за життя лаштунки
Подолати Пірінеї.

Що то в горах за клоп лазить?
Господь запитає.
То Катруся перелазить
Де гора святая.

Зріст пішов у неї в груди,
Вони мов тії гори,
Але є маленьким тулуб,
Сховається в стодолі.

Але і в маленькім рості
Теж є перевага,
Поруч із великим хлопцем
Перейтись розвага.

Дуже смішно, коли великий
З маленькою ходить.
Треба випити горілки,
Щоб з розуму не сходить.