Чому любов бідніє з кожним роком
На ніжне слово і цнотливість почуттів?
А перша , зраджена тобою ненароком,
Яріє мрією щастливих юних днів?
Чому життя бідніє на спокуту?
За вітром Долі стрімко несемось...
Відчувши раптом - те, що мало
Бути, вже втрачено,- ми визнать боїмось.
Чому розлуки гіркота, зневіри смуток
Все більше хмарять спогади і сни,
І підраховуючи втрати чи прибуток,
Не помічаєм перший цвіт весни?
Все рідше погляд зорі обіймає,
Все рідше радість серце зігріва...
Коли ж вуста останній цвіт зривають,
Душа, мов юнка, щастям ожива.
Тож молодійте, веснами розквітлі,
Не зраджуйте святих своїх Богинь.
І вище долі і всього на світі
Несіть любов - святиню із святинь.
Чому любов...
© Copyright: Ольга Колодуб, 2012
Свидетельство о публикации №112072307950
Свидетельство о публикации №112072307950
Рецензии