Увійду в святу джерельну воду…
Он лататтячко цілує лин.
Задивлюся на природи вроду,
Що дарує небо без хмарин.
Відійду неспішно… глибше… далі…
Не дістану дна то попливу.
Хай потонуть всі мої печалі
А кохання буде на плаву.
Ті юнацькі посмішки до тебе,
Ті палкі слова соромини…
Твої очі – то безхмарне небо
А зіниці – зернятка-човни.
То пливу я в них а не рікою,
В них купаюсь, майже двадцять літ.
Журавлі у нас над головою
Нагадають тих років політ.
Хай латаття квітне білим цвітом,
Як каблучка з ніжної руки.
Хай кохання, як спекотне літо,
Гріє нас теплом усі роки…
20.07.2012р
Ув йду в святу джерельну воду
© Copyright: Сергей Кононенко, 2012
Свидетельство о публикации №112072307253
Свидетельство о публикации №112072307253
Рецензии