Коли я був iще...
Коли тримався ще в строю,
Чіпляючись зубами вперто
За мрію спльовану свою,---
Я не вважав себе за жертву,
І почувався, як в бою.
Я гартував характер вперто,
І вірив у зорю мою.
Але втомились руки кволі,
Нестерпно запекли мозолі,
І зуби викришились геть: ----
І я не зніс удару долі,
Упав додолу,звив од болю,
Й поцілував ув очі смерть.
Свидетельство о публикации №112072300362
В строю, когда ещё держался
Мечту, пока, не сглазил чёрт,
Зубами ухватить её старался
И жертвою себя я не считал
И чувствовал себя на поле боя,
Характер свой упорно закалял
И верил, что чего-то, всё же стою
Но опустились руки в одночасье,
Мозоли разболелись, и суставы
А зубы разом покрошились все
Не снес судьбы удары, а несчастья
Все навалились, зажали, как удавы
И смерти поцелуй узнал я на себе
Вот, опять, перевел Вас. Не знаю, как получилось.
Если, что не так, прошу простить.
Юрий Кожанов 29.12.2012 09:13 Заявить о нарушении
Оксий Ожына 18.01.2013 05:42 Заявить о нарушении