Що?!

Любити  фальшиве?  Не  вірити  в  диво?
Не  бачити  неба?  Не  чути  людей?
Від  себе  сховатись?  Не  жити,  можливо?
Спустошити  серце?  Не  мати  ідей?

Кривити  душею?  Нап’ялити  маску?
Сприймати  потворне  і  сіяти  зло?
А  може  –  в  реальності  бачити  казку,
Забувши  про  все,  що  до мене  було?

Забути?  Забити?  Втекти?  Зупинитись?
Себе  не  любити?  Ненавидіть  світ?
Чи  може  мені  перед  вами  вклонитись,
Чи-то  посміхнутись?  Сказати:  «Привіт!»?

Скажіть  мені,  може  я  не  розумію,
Що  треба  робить,  прямувати  куди?
Я  просто  –  душею  кривити  не  вмію…
Я  –  бути  собою  бажаю  завжди…


Рецензии