Що?!
Не бачити неба? Не чути людей?
Від себе сховатись? Не жити, можливо?
Спустошити серце? Не мати ідей?
Кривити душею? Нап’ялити маску?
Сприймати потворне і сіяти зло?
А може – в реальності бачити казку,
Забувши про все, що до мене було?
Забути? Забити? Втекти? Зупинитись?
Себе не любити? Ненавидіть світ?
Чи може мені перед вами вклонитись,
Чи-то посміхнутись? Сказати: «Привіт!»?
Скажіть мені, може я не розумію,
Що треба робить, прямувати куди?
Я просто – душею кривити не вмію…
Я – бути собою бажаю завжди…
Свидетельство о публикации №112072301041