И надо же... василю симоненко посвящено
РУБРИКА «CУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ»
Все пізнати й нічого не взять –
прийшов у цей світ поет.
С.Єсенін.
З КНИГИ ПОЕЗІЙ БУРЯЧЕНКА СТАНІСЛАВА ЯКИМОВИЧА
«СУЦВІТТЯ ДО ПОЕТОВОГО ВІНКА»
(пам’яті Василя Симоненка, людини і поета)
І ТРЕБА Ж…
І треба ж отакій напасті:
Одне в них прізвище
і кров неначебто єдна.
Лише один живий
і рветься, бач, до «власти»,
А інший вже віддав життя сповна.
То в кого ж людяність земна?
- У того, хто живий
із мертвим до Вкраїни серцем?
Чи у поета, в котрого
боліло за Вітчизну серце?
……………………………………………………….
Благослови нас, Боже, -
Живий душею – переможе,
Бо Україна єсть і завжди буде,
Й ніхто її майбутнє не погубить.
1997-99 р.р.
Укладач – донька автора Світлана Станіславівна Бєляєва
Свидетельство о публикации №112072100074