* * *
Хмари білі над високим
Дубом. Гуси ви мої,
Подаруйте світ широкий,
А не відьмині гаї.
Пролітають повз та мимо.
Скоро ж дерево впаде!
Ой гризе його невтримно
Ця стара мара... Руде,
Конопатеньке, дитяче
Сонце, в копанку немов,
Закотилось. Ворон кряче —
Ворон чує свіжу кров.
Підхопіть мене!.. Остання
Промайнула —
I один...
Хмари, хмари — думи дальні,
Я ж вам був найперший син!
Хмари бiлi над високим...
© Copyright: Алексей Ковалевский Укр, 2012
Свидетельство о публикации №112072103138
Свидетельство о публикации №112072103138
Рецензии