Були цiлунки та обiйми...
І все було, що йде за тим...
Коли ж пішов до неї в прийми,
То й небо стало золотим.
Що старша, що дитятко мала -
Не турбувало. Бо любив!
Бо музика у серці грала,
Й удвох були, як голуби.
І до всілякої роботи
Жадливо бравсь - і все в сім'ю.
До молодиць не мав охоти
(Що різні птиці солов'ю?).
Любов була, неначе повінь,
Несла їх щастя в стремені...
Така проста житейська повість
Запам'яталася мені...
19.07.2012
Свидетельство о публикации №112072003345
Щораз милуюся Простотою, з якою написані Ваші вірші, В’ячеславе, і щиро радію! Щасти Вам!
З прихильністю та шаною,
Валентина Чайковская 01.08.2012 08:37 Заявить о нарушении
Вячеслав Романовський 01.08.2012 11:03 Заявить о нарушении