Отлетают журавли... Украинская поэзия

З поетичної збірки "Земні долоні"

Станіслав Якимович Буряченко

Пам’яті колеги по перу,
журналіста газети «Факти»
Миколи Ракшанова.

ВІДЛІТАЮТЬ ЖУРАВЛІ…

Відлітають журавлі у вирій,
Але й знов вертають повесні.
Лиш людину не вернуть, не вимріять
З потойбіччя – знову в наші дні.
Гніт печалі ятрить мою душу:
Ще один із нас залишив стрій.
Наче груші з груші,
журналістів струшують
з дерева життя. Чи не розбій?
В наш жорстокий час, у пеклі будень
Слово правди бісить і жалить.
Як і ти, Миколо, вівцями не будемо.
Будем й далі вістря пер сталить.
Світло правди осяйне й живлюче
Возсіяє.
І настане час:
Звалимо усе сміття до кучі
Й спалимо.
Бо сила – в нас!
Відлітають журавлі у вирій,
Але й знов вертають повесні.
Лиш людину не вернуть, не вимріять
З потойбіччя – знову в наші дні.
                07.09.1998 р.
********************************************************
укладач - донька автора Світлана Бєляєва