Мысли украинская поэзия думки

   ПОЕТИЧНА ЗБІРКА "СУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ"

             Д У М К И
   СТАНІСЛАВ ЯКИМОВИЧ БУРЯЧЕНКО

Сніги, сніги заполонили землю,
Покрили пухом чистим і сріблястим.
Неначе десь прорвало сніжну греблю
Й посунуло…на щастя чи нещастя.
Хіба хто знає, що кого чекає.
Цього не вичитать і не вгадать по зорях.
Скоріш за все той щастя відшукає,
Хто напрямки йде полем неозорим.
Нехай біду зустріне десь за небокраєм,
Нехай погасне світло серед ночі,
та все ж той вірну стежку відшукає,
Хто має серце щире й добрі очі.
……………………………………………………………………….
Себе ж питаю:  - А чи я щасливий?
Не знаю…Ні, не можу відповісти.
Дружину мав вірну, не зрадливу,
Дітей і тещу, в хаті є що їсти.
Робота теж неначе непогана:
Трудись сумлінно і одержуй дяку.
Чому ж тоді думки сумні, незвані,
Обсіли, наче блохи, вигнану собаку?
Чому так бридко на душі буває?
Чому собі не можу дати ради?
Хто щось порадить, хто думки розрає?
Де той, хто вислуха, повірить і не зрадить?
Я оповім йому, всім поділюся з ним:
Про ті нещастя, що колись спіткали
І досі ятрять душу, наче небо грім…
Про сумніви й надії, про лихі печалі.
Я розповім, як втратив батька й матір,
А також брата, хоча він… «живий»…
Як сам потрапив, наче риба в ятір,
В тенета коливань і на місток думок хиткий.
Зневірився чомусь в собі і в друзях.
Їх не виню. Чи наю на це право?
Хіба хто винний, що у нього в грудях
Не серце, а машинка для грошей чи слави.
Хіба хто винний, що живее для себе,
Що дума про своє благополуччя
Й плює на інших, а також на тебе,
Що ладен йти на все, аби лиш йому зручно
Було б здиратись по драбині вгору,
Угору по спіралі висхідній кар’єри.
Йому чужі печалі не до двору, -
Йому дорожчі власні інтер’єри.
І все ж мене цікавить лиш одне:
Невже їх назавжди облишило сумління?
Невже життя так побудовано земне,
Що найсильніш за все грошей тяжіння?
Для чого будувати тоді майбутнє,
Вимріювати прийдешній час ясний,
Коли «оті» із нас сміються на всі кутні?
Для них, бач, вже настав вік золотий.
……………………………………………………………………………………………..
У чому ж щастя? В честі чи в грошах?
У чому смисл життя на світі цьому?
Чи, може, все – облуда? Ув очах
Моїх відчай і в серці зла утома…

                1973 р.
*********************************************************
УКЛАДАЧ - ДОНЬКА АВТОРА СВІТЛАНА СТАНІСЛАВІВНА БЄЛЯЄВА