Мы в мир приходим... украинская поэзия

РУБРИКА «С У П Р О Т И   В І Т Р У   І   Н Е Г О Д И»
(на громадянські теми)

Людина складається з двох
частин – з фізичної оболонки,
котра зникне, і з її справи –
вона може існувати вічно.
     В. Дудінцев,
«Не хлібом єдиним».
Мало вірші писати,
Мало в праці згорати.
Зумій, як Данко відважний,
Серце людям віддати.

  Станіслав Якимович Буряченко

СУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ.
(на громадянські теми)

МИ В СВІТ ПРИХОДИМО…

Ми в світ приходимо,
не відаючи горя.
Усе в житті вражає
змалку нас:
і запах квітів,
і іскристі зорі,
і шелест листя
у вечірній час.

Усе живее
ми раді обійняти,
усіх готові
щедро полюбить,
за рідний дім
хотіли б Землю мати
і в щасті
зупинити мить.

О, мила, чарівна
пора дитинства!
Безгрішність снів
І вчинків чистота.
Наївна, ти не відаєш
про свинство,
не знаєш, що є підлість,
глупота.

Та в кому серце
з часом не зів’яло,
хто ладен
світ відстоювать
в борні,
і кому жить
сьогоднішнім
замало,
той не чадить –
палає у вогні.
      1974 р.
        -«-
Супроти вітру і негоди,
супроти підлоти і зрад
іду з тобою, мій народе,
не відступаючи назад.
        -«-
Я – егоїст.
            За себе – не боюсь.
Хай впаде скеля –
           з місця я не зрушу.
А для людей
           за правду піднімусь:
душею – мушу.

Де є ті терези,
що врівноважить можуть
плин часу
і нестримність
наших прагнень?

     1973-74 рр.

укладач - донька автора Світлана Станіславівна Бєляєва