Обрядом укр. переклад
У неї ніжні руки,
Смішна міміка,
А колір волосся –
Вигадка шаленого хіміка,
Вона ніколи не пише про головне,
Обирає слів мішанину,
Коли сонце за обрій пливе,
Ледве освітлюючи її спИну,
І ми з нею завжди кудись поспішали,
До залишків зотлілих кордонів,
І довгими зимовими ночами,
Рахували зірки й терикони,
Але це все пусті думки,
Суботнього ранку,
Вона забирала мої цигарки,
Мотивуючи це забаганкою,
І казала завжди «Хлопчик, стривай!»,
І мені цей обряд вже на поміч,
Палити багато, як зазвичай,
Уявляючи, що вона поруч.
Андрей Титок ©
Свидетельство о публикации №112071900428