Истоки украинская поэзия джерела чигиринские напев

                ЧИГИРИНСЬКІ НАСПІВИ



                Виглянуло над Чигрином
                Сонце із-за хмари…
                Т.Г.Шевченко
                «Заступала чорна
                хмара…»
             ДЖЕРЕЛА
            (триптих)

Відлетіли роки птахами у вирій.
Їх не повернути, як ти не гукай.
І лише у мріях, колисанках-мріях
Бачу знову юним рідний отчий край.
                В білій плащаниці з весняного цвіту
                Спочива мовчазно Кам’яна гора.
                Ми по ній гасаєм, розбишаки-діти…
                Мила, незабутня юності пора.
В козаків награвшись, босоногі вої,
П’єм джерельну воду з кам’яних глибин.
В тиші прохолодній чуєм брязкіт зброї.
Знову снить боями славний Чигирин.
                Не випити зроду ту живлючу воду.
                В ній козацька воля бувших поколінь.
                В ній незламна сила вічного народу.
                Мій тобі синівський до землі уклін.
                * * *
Святе, віками невичерпне джерело
З м’якою кришталевою водою.
Куди б мене в житті не занесло,
Я повернусь, чарований тобою.
                О, земле рідна, чигиринський краю,
                Пробач своїх не хрещених дітей.
                Дарма ганялись за примарним раєм.
                А він отут, в вишневому розмаї,
                У щирім слові і труді людей.
У скелях, мохом вкритих, у руїнах
Колишніх башт і стан, старих фортець, -
Така з дитячих літ моя Вкраїна.
За неї ми готові хоч на герць.
                * * *
                Я повернусь. І горе, і журу,
                Усі нещастя в світі подолаю.
                Якщо в дорозі раптом десь помру,
                Душею-пташкою злечу над рідним краєм.
І не коріть, що, може, десь спіткнувсь
Чи схибив на стежках до вірної дороги,
Душею чистим я до вас вернусь,
До вас, Вітчизни батьківські пороги.
               
                * * *

укладач - донька автора Світлана Станіславівна Бєляєва