Чигирин, чигирин леониду колисниченко украинская п

                Леоніду Колісниченку,
нащадку чигиринських мореплавців.

ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ

Куди б мене доля лиха не носила,
У серці завжди милий батьківський край:
Квітучі сади, круті гористі схили
І в Тясмині сивім буя сонцеграй.
                Чигрине, Чигрине,
                До тебе я лину.
                Завжди ти у серці моєму,
                Завжди.
                Приймай, зустрічай
                Твого вірного сина,
                Моя батьківщино,
                Мій край молодий.
Роки відлітають птахами у вирій,
А в серці моєму квітучий розмай,
Мене береже, мене всюди окрилює
Живильним ключем Чигиринщини край.
                Приспів.
Знайома до болю тут кожна стежина,
В туманах ранкових зелені поля,
Чаруюче диво – пора солов’їна,
Травневими грозами вмита земля.
                Приспів.
Крізь болі утрат, крізь життєві тривоги
Прилину до тебе і низько вклонюсь
При тясминським вербам і отчім порогу.
Коханий мій краю, моя батьківщино,
                Моя Україно, -
На тебе молюсь.

                02.01.1998 р.


Укладач - донька автора Світлана Станіславівна Бєляєва