***

DVD
(Дощ в Дніпропетровську)

By Mishka

Коли для тебе грав «Дождь» Noize MC

Між диму, що з’являється майже нечутно з твоїх легенів,
Виривається у простір, як злодій з в’язниці,
Падають перші краплі дощу так само непомітно,
Як народжується моя любов.
Любов до тебе, настільки п’яна й нестримна,
Як заєць в грозу, що ще не доповз додому.
Повільно вибиває в моїй душі симфонію з прісних крапель
І губиться у власних звуках.
Доволі напившись життя, що так ШВИДКО падає з неба,
До болю напившись життя, що ТАК швидко минає
І залишає від тебе лиш мокрий слід чиїхось крапель,
Які намагаються сказати тобі про кохання,
Але ти як заєць, що, передчуваючи зміну погоди,
З острахом мчить додому,
Шарахаючись від кожної краплі,
Замикаючись у власній віртуальній самотності,
Щоб втекти від чийогось кохання,
Яке неприємно капає за шиворот.
За декілька сотень кілометрів,
Які все одно нічого не вирішують,
А тільки створюють уявну ілюзію,
В яку ти так по-дурному ПОВІРИШ
І так ПО-ДУРНОМУ сховаєшся від моїх крапель,
Які лунають з сабвуферів о пів на другу ночі.
І правильно – нічого розводити зайві шмарклі.
Ти забудь мої очі, які я так ховала під окулярами,
Ти забудь мої сни, у які так ЧАСТО ломився,
Ти забудь перший танець під пісню із «жосткого рока»,
Ти ЗАБУДЬ, що співав зі мною «Чувствуй мой голос»,
І про ті вірші, на яких вибита дощем тобі посвята,
Про ті вірші, які не читав,
Ба більше – про які ти навіть не здогадуєшся.
Забудь про все і «тули» на Днєпр,
У своє нове майбутнє, що з якоїсь причини буде без мене,
Туди, де в повітрі випари промислового диму
І сміття, симетрично розкидане на тротуарах,
Де душно й накурено,
Де твій дим загубиться у буденному шумі,
Де ніхто тебе не помітить серед мільйонного населення,
Де ТИ загубишся серед цих життєвих обставин,
Можливо, згадуючи те літо, в якому мене зустрів.
Промокаючи під дощем, який не передбачили синоптики,
Коротати життя на волі, якого ти ТАК прагнув,
Коротати життя без мене, до якого ти так ЗВИК!
Ховаючись від дощу під примітивним капюшоном,
Який не врятує тебе від МЕНЕ,
Бо коли ми роз’їдемось і в Дніпропетровську випаде ПЕРШИЙ дощ,
Знай – це була просто Я…


Рецензии