втомила очі очі відвела
у спогади жбурнула камінюку
розтоптана була і дуже зла
и слів запас тримала не для друку
урвалося. пішло кінець кінцем
в широкий світ квітчастими степами
кохаюся з легеньким вітерцем
захоплююсь рабами-не рабами
але... але не тричі на добу
пильную ревно квіти що на спогад
потрібні і рабу і не рабу
а не потрібні ну хіба що Богу -
як не вінчай тримає за рукав
як не розвінчуй утирає носа
як не благай не відміняє вправ
в блюзнірстві дуже солодкоголосим
а пильним відпочити не дає
ні зранку ні удень ні проти ночі
щоб не забути прізвище своє...
хіба що підвести до неба очі
втомила очi
© Copyright: Лана Почапская, 2012
Свидетельство о публикации №112071802991
Свидетельство о публикации №112071802991
Рецензии
Очень хорошо,( дуже гарно ). Вчив мову у Днипродзежыньски тилькы рик, у
1944-му роци, алэ нэ забув... Лень перескакивать на англ ради "и".
Пером владеете. Поздравляю и рад за вас. С лучшими пожеланиями, Анатолий
Старикан.
Анатолий Старикан 26.02.2013 23:01 • Заявить о нарушении
1944-му роци, алэ нэ забув... Лень перескакивать на англ ради "и".
Пером владеете. Поздравляю и рад за вас. С лучшими пожеланиями, Анатолий
Старикан.
Анатолий Старикан 26.02.2013 23:01 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.