Мене в обійми,любий,Ти візьми
І притули мене до себе ніжно.
Ти притули і ніжно обійми,
І не дивись на мене,любий,грізно.
Ми бачились з Тобою два рази лиш.
Та й несміливими були з Тобою.
Та несміливість Ти свою облиш
І я залишу несміливість свою.
А може це була не несміливість,
А просто стриманість і лиш думки таємні,
Які давали нам обом можливість,
Де й помисли були наші взаємні.
Я дуже добре,любий,розумію,
Що Тобі важко зразу все збагнути...
Що я по-справжньому кохати вмію
І вірною в коханні маю бути.
На те й мужчина Ти,що стримуєш себе,
І почуття мої Тобі незрозумілі.
Та я кохаю,любий,лиш Тебе
Й думки мої всі дуже чисті й білі.
Побудувать хочу з Тобою я сім"ю
І народити Тобі донечку чи сина.
Тому прийми любов мою палку...
Бо що Тебе люблю-це не моя провина...
Мене в об йми, любий, Ти в зьми
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2012
Свидетельство о публикации №112071708160
Свидетельство о публикации №112071708160
Рецензии