Зустр лись ми з тобою випадково
Та все було це дуже загадково.
Цього я зовсім-зовсім не чекала,
Та й що зустрінемось,то також ще не знала.
Та вдячна я ,що ти мене помітив,
Хоч не було тоді у тебе квітів.
Та запросив мене ти пообідать,
Й щось шепотів обом холодний вітер.
І од вечері я з тобою не відмовлюсь,
Й по це з тобою ,згодом,я домовлюсь.
Та й повечеряєм з тобою при свічках,
І вогник спалахне в наших очах.
Вогник бажання,що з'явилося в ту мить,
Яке і по сьогодні в нас не спить,
І ми підтримуєм цей вогник,щоб не згас,
А грів серця наші любов'ю кожен раз.
Свидетельство о публикации №112071708051