перевод Владимира Сосюры Скажи, рассвет ты видел в

Скажи, рассвет ты видел в поле
Или в задумчивых садах,
Когда от счастья, поневоле,
Сияют слезы на глазах?

Щебечут птицы, ветер веет,
Как будто в детстве, по весне:
Трава, цветы, кусты, деревья
К тебе склонились в полусне.

А ты идешь. У неба края
Сияют красотой огни.
В твоей душе  оркестр играет –
Поет природа о любви.

И сердце все сильнее бьется,
И гонит, гонит в жилах кровь…
Ты знаешь, друг, под этим солнцем
Есть чувство, что зовут Любовь!

***********************************
оригинал:

Чи знаєш ти світання в полі
Чи знаєш ти світання в полі
або в задуманих садах,
коли од щастя мимоволі
сіяють сльози на очах?

Щебечуть птиці, вітер лине,
немов дитинства дальні дні,
і кожна квітка і стеблина
до тебе тягнуться в півсні.

А ти ідеш. На небокраї
яка краса огнів сія!
Й разом з природою співає
душа закохана твоя.

І тільки серце б'ється дуже.
Здається, так би вічно йшов…
Якщо ти знаєш це, мій друже, —
ти знаєш, що таке любов.