Владимир Сосюра-Хват Осень

Владимир Сосюра-Хват
Осень

Облетают цветы, ветер рвет беспощадно
Лепестки их печальные в синей тиши.
По пустынным садам и полям безотрадным
На коне желтокосая осень спешит.

И в холодную даль, не жалея о лете,
Синеглазая осень летит наугад.
Черный конь золотыми копытами метит –
Вянет все и везде, где бросает он взгляд.

Облетают цветы, ветер рвет беспощадно
Лепестки их печальные, веет кругом.
И покорность какая-то льется с туманом,
И березка грустит, мерзнет там за окном.

******************************************
Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом
синьоока осінь їде навмання.
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні й розкида кругом.
Скрізь якась покора в тишині розлита,
і берізка гола мерзне за вікном.