Блуждает осень. Безголосье…
И, кажется, вокруг все спит.
Но плащ багряный ветром носит
И он в пустых садах шумит.
Бредет по паркам и аллеям
И золото метлой метет,
Тяжелогривый конь за нею
На черном поводу идет.
И иней на цветах не тает –
Недалеко уже до дня,
Как сядет осень золотая
На черногривого коня.
Еще раз глянет на аллеи
В дыханьи голода и бед
И вдаль уйдет…А снег за нею
Вмиг заметет последний след.
*******************************
Блукає осінь. Безгомінням
Блукає осінь. Безгомінням
цвіте її очей блакить,
і у садах під вітром синім
багряний плащ її шумить.
Вона мете сумні алеї,
де пада золото руде,
і важкогривий кінь за нею
на чорнім поводі іде.
Вже на квітках іней — не роси,
і недалеко вже до дня,
як сяде осінь жовтокоса
на чорногривого коня,
востаннє гляне на алеї
в диханні голоду й біди
і в даль поїде… А за нею
сніг замітатиме сліди…
Владимир Сосюра-Хват Блуждает осень
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2012
Свидетельство о публикации №112071609363
Свидетельство о публикации №112071609363
Рецензии