Сон ледаря. украинская сатира сан ленивца

З ПОЕТИЧНОГО ЗБІРНИКА СТАНІСЛАВА БУРЯЧЕНКА «ЗЕМНІ ДОЛОНІ»

РУБРИКА «CУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ»

Сатира – не троянда
й не черешня.
Вона не бавить
радістю людей.
Ще споконвіку
правду в очі чеше.
Її не  терплять
дурень, прохіндей.
Поетичний збірник «САТИРА – НЕ ТРОЯНДА»
(сатира і гумор)

СОН ЛЕДАРЯ.

Приснився неробі світ ідеальний:
неначе в палаці живе він криштальнім.
За нього все роблять розумні машини:
і їсти наварять й почухають спину,
і навіть за нього ідуть на роботу
й зарплату приносять йому без клопоту.
А як забажає вареників з м’ясом,
теж роботи зліплять, націдять щей  квасу.
З дружиною сам не захоче сваритись,
теж робот на це є – йому не втомитись.
Якщо заманеться напитися пива,
враз робот напоїть. Він – друг незрадливий.
За нього все ладні машини зробити.
Шкода, не навчились ще їсти та питии.
Бо з лінощів важко вже стало жувати.
От добре було б, якби міг лише спати.
…Нероба посапує носом вві сні.
І сняться неробі картини чудні:
неначебто став він уже безтілесним,
залишивши тіло машинам чудесним,
а сам, наче янгол, літає над світом,
забувши про жінку, роботу і діток.
Немає про віщо йому клопотатись.
… Повік би таким знову не просипатись!


                1972 р.
                Укладач – донька автора Світлана Станіславівна Бєляєва