Згадала ти знову болючу ту мить,
Що треба забути з роками.
Душа розривається, серце щемить
Від жару пекучої рани.
Знову згадала той зоряний вечір,
І калину, що рясно цвіла,
Він,тримаючи ніжно за плечі,
Шепотів ті кохання слова...
Пройшов майже тиждень, та він раптом зник.
Зустрітись твоє є бажання.
Біль зради у серце і душу проник.
Та марні твої сподівання.
Ти знаєш – він юність твою погубив,
Хоча й називав дорогою,
Та, навіть, тоді вже тебе не любив,
Коли володів він тобою.
З тих пір пролетіло багато років,
Та пам"ять не може забути
Ту зоряну ніч і калиновий цвіт,
Гіркої омани отрути.
Гирка омана
© Copyright: Вера Кириченко, 2012
Свидетельство о публикации №112071505711
Свидетельство о публикации №112071505711
Рецензии
Дуже гарно!Дякую Вам)
Выздоравливайте,милая Вера Павловна!Пусть поможет Вам Пресвятая Дева Богородица!С праздником Успения поздравляю Вас!)
Екатерина Валериевна Лысянская 28.08.2015 18:45 • Заявить о нарушении
Выздоравливайте,милая Вера Павловна!Пусть поможет Вам Пресвятая Дева Богородица!С праздником Успения поздравляю Вас!)
Екатерина Валериевна Лысянская 28.08.2015 18:45 • Заявить о нарушении
Спасибо, Катюша! Мне приятно твое участие и твои отзывы. С уважением вера
Вера Кириченко 28.08.2015 19:21 Заявить о нарушении
Вера Кириченко 28.08.2015 19:21 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.