ЗНІЖЕНЕ ЦВІТІННЯ
Покладу потайки до губ свої перста
Й приховано замкну твоє тремтіння.
Не треба слів, звільни від них уста,
Вдихни у серце із вишин зоріння
Ліхтариків від Бога. Небеса
Розплакались дитячим хлюпотінням
І туляться краплинки, мов роса,
Щоб лик твій обійняти. Ворожіння
Стискає груди, а підступна мла
Відверто кличе здатись в володіння
Тенет незримих, аби ти змогла
Покірно панувати. Провидіння,
Нічним офіруванням обвива,
Незаймане зціловує творіння
Й розкохано у вирі порива
Любов таємну – зніжене цвітіння.
Павло Гай-Нижник
15 липня 2012 р.
Знiжене цвiтiння
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2012
Свидетельство о публикации №112071505426
Свидетельство о публикации №112071505426
Рецензии