Именем воли и именем правды триптих на украинском

З ПОЕТИЧНОГО ЗБІРНИКА СТАНІСЛАВА БУРЯЧЕНКА «ЗЕМНІ ДОЛОНІ»

РУБРИКА «CУПРОТИ ВІТРУ І НЕГОДИ

Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Т.Г. Шевченко.

ІМЕНЕМ ВОЛІ
ТА ІМЕНЕМ ПРАВДИ.
(триптих)

-І.
ПАРАД  БРОНЗОВИХ УБИВЦЬ.

Вилиті з бронзи, різьблені з граніту,
Вибиті з мармуру ідоли ці.
Їх, ще живих, прославляли піїти.
Згадують досі «великих» мерців.
Наче сторожа, застигли на чатах.
Пильно до них придивись.
Їх недарма залишили стояти
Скрізь по містах і на площах столиць.
Мов Командори, мовчазно, похмуро
Зирять довкола, чекають пори.
Яблука мертвих очей – амбразури.
Хижий вогонь в них горить.
Ладні підряд нас усіх спопелити,
Все – повернути назад.
Що ж ви, писаки?
Що ж ви, піїти?
Вам до вподоби
цих статуй парад?
Їх – легіони в містах і містечках,
В запасниках при музеях – вони!
Мертві, і досі ще й як небезпечні –
Янголи чорні з печер Сатани.
Їх у наш дім хижо тягнуться клешні.
Їх не пожрали земні хробаки,
Доки під Сонцем на світі тутешнім
Славлять їх гучно сліпі тупаки.
………………………………………………………………………………………………….
А на моє, остаточно, назавжди
Видати варто один лиш Указ:
- Іменем Волі та іменем Правди
Знищить всіх бонз в день один і – враз!
                -«-
- 2.
                ДОЛЯ ТИРАНІВ.

Жалюгідная доля тиранів.
Їи і мертвим спокою нема.
Дехто всує славить жаданих.
Та леліють надію дарма.
Інший бронзові їхні статуї
В переплавку, як брухт, здає.
Отакеньки зла доля жартує:
За гроші бомб вождів проп’є.
Що –
Зевеси
йому?
Що – Аттіли?
Копійчини не варті. Егеж.
Треба ж чимось
прикрить голе тіло
Та й поїсти щось треба теж.
……………………………………………………………………………………..
СУЄТА – ВСЕ.
Воїстино правду
Прорікав в давнину мудрець.
То ж, панове, подумайте, - варто
Ради влади іти на герць?
Що? Не згодні?
То хай вам грець!
                -«-

- 3.                СКІЛЬКИ ЗВІДАНО…


Скільки звідано, скільки бачено,
Скільки втрачено. Гай, гай!
Сотню літ все в мізки втокмачують
Про земний комунізму рай.
Скільки зорано, переорано,
Скільки тіл і душ сплюндровано,
згадай.
Та народ усе ж не подолано.
Він і досі не впав у відчай.
Наче Фенікс, і з попелу й бруду
Відродився і знову – в путь.
Розірвавши пута облуди,
Люди й справді людьми стають.
Хоч до біса ще піняви й гною,
Профільтруєм – настав наш час.
УКРАЇНО,
Єдна нас з тобою
Воля й Правда –
завжди й повсякчас.

                28-30.1998 р.

                *********************************************
Укладач – донька автора Світлана Станіславівна Бєляєва